Пам’ятаєте ті літні ранки, коли в бабусиному саду все світилося жовтим? Саме тоді соняшник ставав не просто квіткою — він ніби усміхався сонцю й нам. І ось зараз, коли хочеться трохи тепла й спокою, так приємно взяти аркуш паперу й спробувати намалювати цей символ літа. Не важливо, скільки вам років і коли ви востаннє тримали олівець — головне почати.
Що підготувати перед тим, як малювати
Почнемо з простого. Вам не потрібно мати купу професійного приладдя. Достатньо:
– простого олівця (типу HB)
– білого аркуша паперу (формат А4 або менший)
– ластика
– кількох кольорових олівців або фарб
Якщо хочете спробувати щось нове — спробуйте маркери або акварель. Але для першого разу цілком достатньо звичайних шкільних олівців. Головне — не гнатися за ідеальністю, а отримати задоволення від процесу.
Підготуйте зручне місце з хорошим освітленням. Ідеально — біля вікна. Далі — найцікавіше.
Як намалювати соняшник поетапно: поясню на пальцях
Як намалювати соняшник поетапно: поясню на пальцяхПочнемо з серцевини
Уявіть тарілку. Не надто велику, просто коло в центрі аркуша. Це буде середина соняшника — темна й насичена. Намалюйте її легким натиском, щоб у разі чого було легко стерти.
Я колись допомагала племінниці з уроками, й вона перетворила ту серединку на смайлик. Було весело, і вона з радістю продовжила малювати. Ви теж можете дати трохи фантазії — це не технічне креслення.
Пелюстки — як промінчики сонця
Навколо кола починаємо додавати видовжені краплеподібні пелюстки. Кожна схожа на язичок полум’я. Можна зробити два шари — пелюстки позаду теж виглядають гарно, коли трохи визирають. Я часто раджу дітям у школі уявити, що це сонце з променями — тоді рука сама підказує, куди вести лінію.
Не намагайтесь зробити всі пелюстки однаковими — в реальному соняшнику такого не буває. Живий малюнок завжди має трохи недосконалості — і це прекрасно.
Далі — стебло і листя
Проведіть вниз стебло — не дуже тонке, соняшник не кульбаба. Потім з одного чи двох боків додайте листя. Воно трохи схоже на краплю, тільки з зубчиками по краях. Хочете — додайте кілька жилок усередині.
Тут важливо не тиснути сильно на олівець. А якщо листочок вийде кривий — зробіть другий поруч. Так навіть природніше виглядає.
І, нарешті, колір
Серцевина — коричнева або темно-бордова. Пелюстки — жовті з відтінком оранжевого. Листя — зелень, стебло — трохи темніше. Якщо використовуєте акварель — дайте воді зробити свою справу, не перекривайте мазки один одним.
Я часто бачу, як дорослі бояться фарб. Вони хвилюються, що «зіпсують». Але саме в кольорі криється настрій малюнка. Не бійтеся вийти за контур або змішати кольори — це ваш малюнок, а не шкільна контрольна.
Спробуйте завершити малюнок легким фоном — небом або просто тінню під квіткою. Це додасть завершеності.
А якщо ви малюєте з дітьми
Я не раз проводила такі імпровізовані майстер-класи вдома чи в школі. Діти краще за нас знають, як зробити малюнок живим. Один хлопець намалював соняшнику окуляри й вуса — і це був хіт дня.
Щоб малювати з дитиною, не треба багато. Аркуші, кілька олівців і бажано — гарний настрій. Головне — не виправляйте її малюнок. Краще покажіть свій і разом смійтеся, коли щось не виходить. Це працює краще за будь-яку техніку.
Якщо хочете трохи структури — намалюйте контури заздалегідь і дайте дитині розфарбувати. Це знімає страх перед білим аркушем.
Спробуйте організувати невеличку виставку на холодильнику — діти це обожнюють. А ще — разом зберіть «альбом соняшників» із різних варіацій: один сумний, інший веселий, третій — у шапці.
Малювати соняшник — це не про мистецтво, а про радість
Ви не повинні бути художником, щоб намалювати квітку. Все, що потрібно — трохи часу, трохи паперу й бажання відчути себе дитиною. Соняшник — проста, впізнавана й дуже тепла квітка. І вона чудово підходить для перших малюнків.
Навіть якщо ви відкриєте альбом через тиждень і подумаєте «ну таке собі», знайте: це вже більше, ніж нічого. Це вже ваша історія на папері. І саме з таких малюнків починаються нові звички, нові спроби, нові відкриття.
