Сповідь — це не контрольна робота і не допит. Це розмова. Спокійна, щира і дуже людська. Багатьом вона здається страшною, особливо якщо давно не був або взагалі вперше. Але все не так складно. Просто потрібно трохи підготуватися — і зараз я покажу, як саме.
Навіщо взагалі готуватися до сповіді
Уявіть розмову, де хочеться сказати щось важливе — але в голові каша. Пам’ятаєш, що щось було, але як це сформулювати? Тому готуватися до сповіді — це як розкласти думки по поличках. Це не формальність, а спосіб бути чесним з собою.
Якось одна знайома сказала: «Я не йшла пів року, бо не знала, що казати. А потім просто написала собі на аркуші все, що боліло — і раптом полегшало ще до того, як зайшла до церкви». І це працює.
Підготуйте себе простою вправою: у спокої подумайте, які ситуації викликали жаль, образу, відчуття провини або віддалення від Бога. Не згадуйте «гріхи» як із книжки. Згадайте конкретні речі: сказане зопалу, знехтувану допомогу, забутий дзвінок…
Спробуйте це зробити вже сьогодні. Просто ввечері, в тиші.
Як почати: перші слова на сповіді
Те, що лякає найбільше — це початок. Але насправді все дуже просто. Ви заходите, вітаєтесь:
– «Слава Ісусу Христу!»
– «Останній раз сповідався (сповідалась) …» (наприклад, пів року тому або ще в школі).
Не потрібно придумувати особливих фраз. Будьте собою. Можна навіть чесно сказати: «Я хвилююсь і не знаю, як говорити». Повірте, священник це чує не вперше.
Один мій товариш, який сповідався після десяти років перерви, почав словами: «Я прийшов, бо більше не витримую мовчати сам із собою». І цього було достатньо, щоб розмова пішла.
Головне — не ідеальні слова, а ваше бажання бути справжнім.
Як скласти те, що хочете сказати
Найзручніше — підготувати список. Так, звичайний список. Не для когось — для себе. Пункт за пунктом.
Сказав щось образливе батькам.
Обіцяв і не зробив.
Заздрив колезі.
Ображався і не пробачав.
Не треба формулювати це в «церковному» стилі. Пишіть по-простому. Потім на сповіді можете сказати, як написали. Ніхто не чекає на вас із підручником моралі.
У мене є свій спосіб: перед сповіддю я уявляю людину, яку скривдив, і думаю, чи міг би я подивитись їй в очі. Якщо ні — це знак, що маю про це сказати.
Спробуйте виписати кілька пунктів одразу після прочитання цього розділу. Не відкладайте.
Приклад тексту сповіді — як це виглядає
Щоб було легше, ось приклад, як може звучати ваша сповідь:
Слава Ісусу Христу.
Востаннє я сповідався два місяці тому.
Відтоді згрішив тим, що був різким до дружини, кілька разів свідомо брехав. Багато ображався на близьких і замість розмови — мовчав. Забував про молитву, часто ставив свої справи вище за інших.
Жалкую про це. Хочу виправитися.
Це — лише приклад. У вас буде своя правда. Не повторюйте, не копіюйте. Говоріть те, що дійсно болить.
Ваша щирість важливіша за формулювання.
А якщо не пам’ятаєш, що сказати?
Буває, що думки плутаються. Здається, ніби нічого «серйозного» не було. Але йде не про «серйозність», а про те, що живе всередині.
У таких випадках допомагає просто сказати:
– «Я прийшов, бо відчуваю внутрішню тривогу, але не можу її назвати».
– «Мені важко почати, але я хочу змінитися».
Священник — не суддя. Він радше як лікар: слухає і допомагає. Іноді досить просто назвати одну річ — і далі все згадається само.
Я був свідком, як людина почала сповідь з одного речення — а за кілька хвилин уже відкрила те, що носила в собі роками.
Не бійтеся порожнечі — з неї часто народжується найщиріше.
Що відбувається після
Що відбувається післяПісля сповіді ви отримаєте пораду або завдання — це називається покута. Вона не покарання, а допомога: невеликий крок до змін. Молитва, добрий вчинок, думка, яку треба осмислити.
Іноді — це одна фраза, яку треба вивчити. Інколи — просто тиша після слів. Іноді — сльози, а іноді — полегшення.
Знайома бабуся якось сказала: «Після сповіді я ніби знову вмію дихати». Мабуть, це і є головне.
Сприймайте покуту як початок — не як кінець.
Коли закінчуєте — подякуйте. Скажіть «дякую за розмову» або «дякую, що вислухали». Це простий жест, але він багато означає.
І головне — не відкладайте сповідь, якщо відчуваєте, що вона вам потрібна. Поки не пізно. Поки серце ще хоче говорити.
